Громъ - До неба

Моя зірка на мене чекає, я до неї йду Майже там, але ще тут, струмом б'є добряче сум Зазвичай. Вже до цього звик та користь вилучаю Зльоти та падіння неминучі - це і є навчання моя Думки у зошит, на пам'ять і в паті Я рушив з місця і ніхто не стане на заваді Навколо мене свої мени скажені в квадраті Місцева молодь не врубає хто є хто насправді Насрати! Мене не зламає ні влада, ні центи Пуста спмотність заміняється на зал концертний Нерозуміння рідних на однодумців вірних Середній палець усім бовдурам, зо йдуть до прірви, агов! До неба не дістати? Намагайся! Та посміхайся, чуєшь? Частіше посміхайся! Від злагод до біди один крок як і до мети Музика зробить усе, щоби розтанули сніги Музика зробить усе, щоби сніги розтанули Руки до неба всі піднімаєм на галявині Зробимо так, щоб ми нічого не прогавили Подивись як на весні з'являються прогалини Музика зробить усе, щоби сніги розтанули Руки до неба всі піднімаєм на галявині Зробимо так, щоб ми нічого не прогавили Подивись як на весні з'являються прогалини Плавляться голови близьких людей Вiрю, що жага до життя до них знову прийде Перетенемо прiрву, зламаем стiни Маятник долi хитає нас постiйно Хоч i медитую наче монк Всеодно часом згораю сам вiд полумья думок Я інколи псих, інколи потвора, інколи янгол, інколи ніхто я... Хто? Хто? Хто я Створив свiй свiт, аби шум стих Не хочу бачити як дiти летять з дахiв Був своiм на заходi, тепер чужий на пiвднi Караван iде далi, не дивлячись на пiвнiв Досi так i не навчився довiряти копам Рiдко радiю вiд творчостi, яка зараз в топах Заходжу в дiм, де проживає спокiй Вмикаю джаз, заливаю чайне листя окропом