Тінь Сонця - Збої

Як нема, то ні фани нема, ні герба! Попід смертю, любов'ю та ще попідтинню Закужелить (три крапки) та сама журба І проріжеться пісня окрізь блювотиння Кедь ми карта прийшла – як на гріх шпильова Абись долю, мов ябко, ділити надвоє Липла куля до серця, мов до хлопа вдова Але видиш, опришку, трапляються збої Пальці в мнясо кривавляться у скрипаля Сірі більма тремтять на очах вартового А довкола багнючить та сама земля І та сама собача дорога! Як нема, – ні самому нема, ні на двох! І на люфах іржа, і волосся, мов дратва І повсюди є дідько, і казна-де Бог І у горлі замерзли молитва і клятва Де цвіте білий ряст, чорний вітер гуде Саме час рахувати слова і набої! А здавалося, що назирці Доля іде Але бачиш, козаче, трапляються збої